Черницький ЗЗСО І-ІІІ ст Розвадівської сільської ради

Абетка порад для батьків

А – аналізуйте вчинки своєї дитини разом з нею.

Б – будьте терплячими та толерантними по відношенню до своєї дитини.
В – виховуйте в дитині порядність та чесність.
Г – говоріть зі своєю дитиною щиро, відкрито.
Д – довіряйте вашій дитині.
Е – енергія любові – найкращий родинний зарядний пристрій.
Є – єдність у ваших поглядах та вашої дитини – запорука взаєморозуміння.
Ж – живіть не лише своїм життям, а й життям вашої дитини.
З – з розумінням ставтеся до своєї дитини.
І – інтелектуальні комп’ютерні ігри – непоганий подарунок до Нового року.
К – критикуйте не саму дитину, а її поганий вчинок.
Л – любіть вашу дитину всією душею.
М – мир та злагода в родині – запорука сімейного щастя.
Н – не говоріть з дитиною так, як би ви не хотіли, щоб вона говорила з вами.
О – обговорюйте, та аналізуйте з дитиною різноманітні теми, проблеми.
П – поважайте думку та вибір вашої дитини.
Р – радійте успіхам та досягненням вашої дитини.
С – стежте за своєю поведінкою, адже ви приклад для наслідування.
Т – тактовно вказуйте своїй дитині на її помилки.
У – успіх у вихованні залежить від атмосфери в родині.
Ф – фабрикуйте своє життя та життя ваших дітей в яскраві кольори.
Х – хваліть свою дитину. Похвала – гарний спосіб підвищити самооцінку.
Ц – цікавтеся усім, з чим пов’язує своє життя ваша дитина.
Ч – чергуйте строгість з поблажливістю.
Ш – шукайте спільні інтереси, шляхи розв’язання проблем.
Щ – щастя дитини наполовину в ваших руках.
Ю – юність! Згадайте себе в цьому віці й ви краще зрозумієте свою дитину.
Я – якщо хочете бути щасливими – будьте такими!

Рекомендації щодо виховання

1. Виявляйте свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що ви любитимете її завжди, за будь яких обставин, але слідкуйте за тим, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність, встановіть чіткі межі дозволеного і завжди неухильно дотримуйтеся встановлених заборон і дозволів.
2. Повірте у неповторність та оригінальність вашої дитини, у те, що вона унікальна, єдина така у світі. Вона не може бути чиєюсь копією, зокрема Вашою.
3. Приймайте дитину такою, якою вона є, зі всіма своїми вадами і чеснотами. Підкреслюйте її сильні сторони, але її вчинки оцінюйте об’єктивно. Оцінюйте не саму дитину, а тільки її вчинок. Частіше хваліть дитину за її досягнення, порівнюйте їх з попередніми досягненнями самої дитини, але ні в якому разі не з досягненнями інших дітей.
4. Дайте Вашій дитині більше самостійності, не забирайте у неї право на помилку, адже, виправляючи свої помилки, дитина вчиться.
5. Дотримуйтеся єдності вимог у сім’ї, інакше дитина навчиться пристосовуватись і обманювати.
6. Ніколи не з’ясовуйте стосунків у присутності дітей. Виникнення дитячих неврозів має тісний зв’язок із негативною дією сварок між батьками у присутності дітей.
7. Чітко встановіть права та обов’язки дитини в сім’ї (відповідно до віку та можливостей)
8. Не соромтеся визнати перед дитиною свою помилку чи неправоту, попросити у неї вибачення. Покажіть їй, що ідеальних людей немає і ви теж можете помилятися.
9. Ніколи не займайтеся цілеспрямованим словесним вихованням. Краще покажіть дитині гідний приклад. Адже дитина на підсвідомому рівні засвоює і копіює ваші правила поведінки та моральні норми.

Рекомендації з виховання обдарованої дитини

1. Дитина – це не експериментальний майданчик для психолого-методичних новацій та апробації, це не іграшка і не втіха, не «помічник» на старість.
2. Даруйте дитині батьківську любов, повагу, створіть умови для розвитку, дайте можливість їй жити власним життям. Не задовольняйте власні емоції за рахунок дітей.
3. Допомагайте, але не заважайте їм самим робити свій вибір.
4. Виховуйте дитину як рівну собі, тоді вона буде відстоювати власну думку, поважати інших, буде вільною, талановитою особистістю.
5. Спілкуйтесь частіше з дітьми, намагайтеся бути в курсі їх справ, підтримуйте їх у будь-якій ситуації, пояснюйте існування різних точок зору.
6. Підтримуйте родинні стосунки, влаштовуйте сімейні свята, ігри.
7. Виховуйте дитину в гармонії з природою.
8. Дайте можливість дитині спробувати себе в різних напрямках творчої діяльності, не дозволяйте кидати розпочату справу, доки не отримаєте перших результатів, щоб зробити певні висновки.
9. Спонукайте до праці, примушуйте виконувати певну роботу, навіть інколи за рахунок свого часу.
10. Радійте успіхам ваших дітей.
11. Виражайте свою любов до дітей так, щоб вони її відчули.
12. Пам’ятайте, що любов – це і турбота про інших.
13. Пам’ятайте, що проблеми дитини – це проблеми батьків і починати щось змінювати треба спочатку з себе.

Рекомендації батькам, які бажають розвивати здібності своїх дітей

1. Не стримуйте розкриття потенціальних можливостей психіки.
2. Уникайте однобокості у навчанні та вихованні.
3. Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухомості, емоційності.
4. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, поваги до себе та оточуючих), оскільки людина, енергія якої прихована, найменш спроможна досягти висот самовираження.
5. Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами. Пам’ятайте: якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитись без вад.
6. Підтримуйте здібності дитини до творчості й проявляйте співчуття до невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.
7. Будьте терплячими до ідей, поважайте допитливість, питання дитини. Відповідайте на всі запитання, навіть якщо вони, на ваш погляд, виходять за межі дозволеного.

Тест для батьків "Життя дитини та її шкільні успіхи"

Інструкція: на кожне твердження слід дати відповідь "так” (1 бал) чи "ні” (0 балів).
1. Я розвиваю в дитині позитивне сприйняття його можливостей, здібностей.
2. Я надав кімнату або частину кімнати виключно для занять дитини.
3. Я привчаю дитину (з мінімальною допомогою і, як правило, самостійно) вирішувати свої проблеми, приймати рішення, піклуватися про свої обов’язки.
4. Я показую дитині можливості знайти книги і потрібні для її занять матеріали (використовуючи особисті, суспільні, шкільні бібліотеки).
5. Я ніколи не відмовляю дитині в проханні почитати їй.
6. Я постійно беру дитину в поїздки, подорожі, на екскурсії по цікавих місцях (відвідини музеїв, театрів та інше).
7. Я вітаю ігри і спілкування моєї дитини з друзями.
8. Я часто виконую разом з дитям одну і ту ж справу.
9. Я піклуюся про фізичне здоров’я дитини ( харчування, гартування зарядка, заняття спортом).
10. Я стежу, щоб малюк дотримувався режиму дня: вставав і лягав в один і той же час, мав годинник для занять, прогулянок, ігор і так далі
Оцінка тесту
Підрахувати кількість балів та розділити отриману суму на 10 (кількість тверджень). Отримуємо середньоарифметичне число.
1-й рівень (1- 0,7 балів)
Ви правильно організовуєте шкільне життя дитини. Малюк має всесторонні інтереси, підготовлений до спілкування з дорослими і товаришами. При такому вихованні ви можете розраховувати на хороші успіхи в навчанні.
2-й рівень (0,6-0,4 балів)
У вас можуть виникнути деякі проблеми в навчанні дитини. Задумайтеся, чи є ви надзвичайно активними, чи не блокуєте ви "поле свободи” дитини, чи досить часу дитя спілкується з однолітками? Ваші роздуми дозволять вам визначити оптимальну стратегію виховання.
3-й рівень (0,3-0 балів)
У вашому досвіді просліджується головна помилка – надмірна опіка дитини, підміна зусиль дитяти власною активністю. Ви недостатньо даєте йому спілкуватися з однолітками, заважаєте йому набувати соціального досвіду.Маємо надію, що ваша самокритичність принесе успіх у виховній стратегії.

Десять заповідей для батьків:

Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою як ти хочеш.

Не чекай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки.

Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.

Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному, і, будь упевнений: дитині важко не менше, ніж тобі, а може й більше, оскільки в неї немає досвіду.

Не принижуй!

Не забувай, що найважливіші зустрічі для кожної людини - це зустрічі з дітьми. Звертайте більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

Не картай себе, якщо не можеш зробити чогось для своєї дитини. Картай — якщо можеш, але не робиш. Пам'ятай: для дитини зроблено не достатньо, якщо не зроблено всього.

Дитина - це не тиран, що заволодіває усім твоїм життям, і не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку життя дало тобі на збереження і на розвиток творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, в яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, дана на збереження.

Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби їй того, чого не хотів би, щоб робили твоїй.

Люби свою дитину всякою - не дуже талановитою, невезучою, дорослою. Спілкуючись з нею, радій тому, що дитина - це свято, яке поки що з тобою.

У спілкуванні зі своїми дітьми:

• Радійте вашому синові, доньці.

• Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи. Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.

• У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.

• Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими. Розмовляйте чітко, ясно. Будьте терплячими.

• Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».

• Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.

• Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини.

• Частіше хваліть дитину.

• Заохочуйте ігри з іншими дітьми.

• Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.

• Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству.

• Проявляйте інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо).

• Не втрачайте почуття гумору.

• Грайте з дитиною в різні ігри.

• Частіше робіть щось спільно, усієї сім'єю.

• Спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про виховання дитини.

Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:

• Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.

• Не ставте забагато запитань.

• Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.

• Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.

• Не вигадуйте для дитини багато правил — вона перестане звертати на них увагу.

• Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.

• Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.

Пам'ятайте:

• Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться ненавидіти.

• Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності.

• Якщо дитину висміють - вона стане замкнутою.

• Якщо дитина зростає у докорах - формується почуття провини.

• Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити в себе.

• Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною.

• Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливою.

• Якщо дитина живе у безпеці - вона вчиться вірити людям.

• Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.

• Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Завжди пам'ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля.

Правила стосунків між батьками та дитиною

Я відповідаю на всі питання дитини, наскільки можливо, терпляче, відверто і серйозно.

Я не лаю дитину за безладдя на столі, якщо це пов’язано з її творчим заняттям і робота ще не закінчена.

Я показую дитині, що люблю її такою, яка вона є, не тільки за досягнення.

Я даю дитині посильні доручення.

Я допомагаю дитині в реалізації її планів, удосконаленні її роботи.

Я беру дитину у поїздки по цікавих місцях.

Я допомагаю дитині нормально спілкуватися з дітьми із різних соціальних та культурних прошарків.

Я ніколи не кажу дитині, що вона гірша за інших, не караю, принижуючи її.

Я привчаю дитину мислити самостійно, постачаю їй книжки, матеріали для улюблених занять.

Я привчаю дитину читати (змалку). Сам регулярно читаю для неї.

Я ніколи не насміхаюсь над дитиною за помилки, хвалю за вивчені вірші, пісні, розповіді.

Я вчу дитину вільно спілкуватися з дорослими будь-якого віку.

Я спонукаю її знаходити проблеми і вирішувати їх.

Я розвиваю в дитині позитивне сприймання її здібностей.

Я вірю в здоровий глузд, я довіряю дитині.

Я заохочую дитину до максимальної незалежності від дорослих.

Я допомагаю дитині бути особистістю.

Діти вчаться, як їм жити...

Якщо діти живуть в умовах ворожнечі, вони вчаться насильству.

Якщо діти живуть в умовах постійної критики, вони вчаться засуджувати.

Якщо дитину постійно висміювати, вона вчиться зневажати.

Якщо дітей постійно соромлять, вони вчаться почувати постійну провину.

Якщо діти живуть в умовах толерантності, вони вчаться терпимості.

Якщо дітей підтримують, вони вчаться бути впевненими в собі.

Якщо дітей хвалять, вона вчаться самоповаги.

Якщо діти живуть в умовах справедливості, вони вчаться бути справедливими.

Якщо діти живуть в безпеці, вони вчаться довіряти.

Якщо діти живуть з визнанням, вони вчаться дружелюбності, вони вчаться знаходити любов на землі.

(Психолого-педагогічні спостереження американського вченого Дороті Вольте)

Як покращити взаємодію з дитиною

1. Будьте для дитини такими батьками, яких Ви самі хотіли мати.

2. Станьте для дитини другом, якого Ви самі хотіли мати.

3. Хваліть дитину. Показуйте, що пишаєтесь її успіхами.

4. Не ховайте свої почуття. Говоріть дитині, як ви її любите. Вашої любові не може бути занадто багато.

5. Не забувайте, що тактильний контакт (дотик, обійми) із батьками дуже важливий для дитини. Обіймайте, цілуйте її.

6. Кожного вечора обговорюйте із дитиною день, що пройшов.

7. Пам’ятайте, здоров’я членів родини залежить від здорового Духу у ній.

9. Підтримуйте свої сімейні традиції.

8. Не реагуйте занадто гостро на дитячі пустощі.

10. Проводьте із дитиною якомога більше часу у спільній діяльності («готуємо разом», «прибираємо разом» і т. д.).

11. Грайте разом із дитиною у ігри, які їй цікаві.

12. Заохочуйте і підтримуйте ініціативу і незалежність.

Десять заповідей для батьків:

1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи такою як ти хочеш.

2. Не чекай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може тобі віддячити? Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний закон подяки.

3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.

4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному, і, будь упевнений: дитині важко не менше, ніж тобі, а може й більше, оскільки в неї немає досвіду.

Витяг із Закону України «Про освіту»

Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини

1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані: постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї . виховувати повагу до національних,

історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни: сприйняття здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідну до вимог щодо її змісту, рівня обсягу; виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї

Як підтримати дитину в період адаптації до школи?

Дуже важливо піклуватись про те, щоб створити дитині ситуацію з гарантованим успіхом. Можливо, це буде вимагати від батьків деякої зміни вимог до дитини, але справа того варта.

Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.

Отже, для того, щоб підтримати дитину, необхідно:

1. Спиратись на сильні сторони дитини.

2. Уникати підкреслення невдач дитини.

3. Показувати, що ви задоволені дитиною.

4. Вміти і бажати демонструвати любов до дитини.

5. Вміти допомогти дитині поділити великі завдання на частини, з якими вона може впоратись.

6. Проводити більше часу з дитиною.

7. У стосунках з дитиною активно використовувати гумор.

8. Знати про всі спроби дитини, які вона здійснила, щоб справитись із завданням.

9. Вміти взаємодіяти з дитиною.

10. Дозволяти дитині самій розв'язувати проблеми там, де це можливо.

11. Уникати дисциплінарних заохочень і покарань.

12. Приймати індивідуальність дитини.

13. Проявляти емпатію (розуміння стосунків, почуттів іншої особи) і віру у вашу дитину.

Діти за комп’ютером: як уникнути комп’ютерної залежності

Діти, як найбільш активна і допитлива аудиторія, часто першими знайомляться з новими технологіями, такими як інтернет, випереджаючи в технічній освіченості батьків. У цьому звичайно є позитивний бік, але є і негативний, такий як можливість зіткнення з онлайн-насиллям, шахрайством, порнографією, наданням особистої інформації з метою злочинного використання її сторонніми людьми, виникнення інтернет-залежності.

Інтернет-залежність - нав'язливе бажання підключитися до Інтернету і хвороблива

нездатність вчасно відключитися від Інтернету. У 2008 році вона була визнана офіційною хворобою.

Основні психологічні симптоми інтернет – залежності:

• непереборне бажання зайти в інтернет;

• нездатність контролювати свій час в інтернеті;

• розумове виснаження, порушеня сну, концентрації уваги;

• відчуття спустошення, тривоги, роздратованості в періоди перебування поза інтернетом;

• дратівливість, депресія, нервовість, замкнутість. Вся енергія віддається спілкуванню в інтернеті.

До фізичних симптомів відносять:

- оніміння пальців руки, що тримає «мишку»;

- сухість та різь в очах;

- головні болі по типу мігрені;

- болі в спині;

- нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі;

- зневага до особистої гігієни;

Розвиток стадій залежності:

• На першій стадії це більш-менш легкий розлад. Через захоплення «новою іграшкою»,

людина перестає займатися усім іншим. Поступово віддаляється від родичів і друзів,

залишаючи пріоритет за «усесвітньою павутиною». Як правило, користувач приховує

від рідних, скільки часу він проводить на сайтах.

• На другій стадії симптоми наростають. Якщо людину силою відлучити від мережі,

вона переживатиме почуття, схожі на муки наркомана, якому не дали чергову дозу.

У користувача порушується увага, знижується працездатність, з'являються нав'язливі

думки, безсоння, аж до повного відмовлення від сну, різко зростає потяг до

стимуляторів - кави, сигарет, спиртних напоїв, наркотиків, причому деколи "на голку"

сідають і ті, хто ніколи в житті наркотиків не пробував. До психічних розладів

додаються головний біль, перепади тиску, ломить кістки.

• Третя стадія - соціальна дезадаптація. Користувач, вже не одержуючи задоволення

від спілкування через Інтернет, все_ттаки постійно «висить» на сайтах. Стан депресії

призводить до серйозних конфліктів в навчанні і в сім'ї.

Мабуть, найбільше занепокоєння викликає "азартне" застосування Інтернету -

з метою участі в аукціонах, виконання біржових операцій, гри у віртуальні казино.